Skip to content

Чигирин, Суботов та Холодний Яр

     Навесні 2015 року співробітники ФЛ побували у славетних історичних місцях України: Чигирині, Суботові та Холодному Яру і отримали задоволення та незабутні враження.

Фотозвіт тут...

Чигирин  заснований у першій половині XVI століття на кордоні з Диким Полем, він посідає визначне місце в історії України. Свого найбільшого розквіту місто досягло в 1648—1657 рр., коли було гетьманською резиденцією Богдана Хмельницького. З 1657 по 1676 роки Чигирин обирали своєю резиденцією гетьмани України:   І.Виговський, Ю.Хмельницький, П.Тетеря, П.Дорошенко.

Найбільш популярними для туристичних мандрівок став маршрут, який пролягає з Чигирина через Суботів до Холодного Яру.Знайомство з туристичними об’єктами ми почали з відвідання музею Богдана Хмельницького в Чигирині.

 

Зібрання експонатів музею великого гетьмана налічує біля 2000 предметів. Серед них унікальна археологічна колекція речей XVII століття, козацька зброя та спорядження, нумізматика, твори українського мистецтва на козацьку тематику. Музей має чисельну колекцію пізньосередньовічних предметів декоративно-ужиткового мистецтва: горщики, глечики, миски, кухлі, пічні кахлі із замчища Б. Хмельницького в с. Суботів.             Праворуч від музею височіє відтворений коштом благодійного фонду «Нащадки Богдана Хмельницького» храм святих Первоверховних апостолів Петра і Павла та його автентичні залишки епохи середньовіччя. Біля церкви встановлено пам’ятник митрополиту Йосипу Нелюбовичу-Тукальському, який в 70 роках XVII ст. був настоятелем храму. 

      По дорозі до Замкової гори знаходиться каплиця Покрови Пресвятої Богородиці. В ній перепоховані рештки козаків і жителів міста із цвинтаря XVII ст., знайдені під час археологічних досліджень.

       Від каплиці кам’яні сходи ведуть на верхівку Замкової гори, з якої відкривається неповторна панорама Чигирина та його околиць. Тут ми попросили цікаву розповідь екскурсовода про історію міста, стародавні легенди, визначні пам’ятки на горі: величний монумент Б. Хмельницькому, кам’яний хрест на честь захисників міста в часи середньовіччя, залишки Чигиринської фортеці – бастіон Дорошенка.

       Що ж нам розповіли про Великого гетьмана?

       Богдан Хмельницький навчався в одній з Братських шкіл в Києві,а також у єзуїтському колегіумі у Львові, де був учнем Гонцеля Мокрського, доктора теології, відомого письменника і проповідника. Хмельницький був добре обізнаний в всесвітньою історією, в колегії він дістав добрі знання латинської мови, досконало володів польською мовою, а згодом навчився ще турецької, татарської і французької мов. Шкільна наука Хмельницького закінчилася перед 1620 р. Того ж року він дістав перше « бойове хрещення»: у битві під Цецорою ( містечко на р.Прут ) 1620, де загинув його батько, Хмельницький попав у турецький полон і був два роки в Царгороді. Викуплений з неволі своєю матір’ю, повернувся в Україну.

      Від 1622 до 1637 немає певних відомостей про життя і діяльність Хмельницького. Безперечно лише те , що вже в 1620-их рр. Хмельницький зв’язався з Козаччиною, де він служив, мабуть, у Чигиринському полку й брав участь у військових походах козаків проти татар і поляків. Десь біля 1625-1627 рр. Хмельницький  одружився з Ганною Сомківною ( козачкою Переяслава ) й заклав свою родину. Тоді ж він оселився на успадкованому по батькові хуторі Суботові, біля Чигирина. Хмельницький  належав тоді до тієї старшини, яка вважала за можливе порозуміння Війська Запорізького з Польщею. Однак,  дальший хід подій довів йому повну неможливість згоди. Польська ординація 1638 скасувала автономію Війська Запорізького й поставила Козаччину в безпосередню залежність від польської військової влади в Україні.

       Вже віддавна польські можновладці на Україні,політичні противники короля Володислав, дивилися на Хмельницького кривим оком. Особливо вороже ставилися до нього нові ( 1633 ) власники Чигиринщини – Конєцпольські, коронний гетьман Станислав і його син, коронний хорунжий Олександер. За допомогою свого чигиринського підстарости Чаплинського, який мав особисті рахунки з Хмельницьким, вони вирішили позбавити мого маєтку в Суботові. Чаплинський вчинив ґвалтовий « заїзд» на Суботів ( хоч Хмельницький мав на нього королівський привілей з 1646 ), зруйнував економію й пограбував майно Хмельницького, а слуги Чаплинського важко побили малого сина.

       Пізніше Хмельницький повертає свої володіння й будує в Суботові укріплений маєток, що був оточений двома рядами частоколу. На території маєтку був мурований будинок гетьмана, господарські та складські приміщення. Були також приміщення для військової залоги. Як пишеться в «Історії Української архітектури» під редакцією професора В.Тимофієнка – цей замок був зразком для пізніших гетьманських резиденцій у Батурині й Глухові.

       У 1653 році коштом Богдана Хмельницького зводиться мурована церква св.Іллі. Побудована вона в стилі раннього українського бароко й має оборонні риси. Ця церква слугувала зразком для церкви св.Анастасії, що була побудована в 1717 р. у Глухові гетьманом Іваном Скоропадським. Ми із задоволенням оглянули і зробили її знімки.

        Ще у Суботові  збереглися три криниці, які, за переказами, наказав викопати Б.Хмльницький в пам’ять про козаків полегших в боях.

        У 1657 році після тривалої хвороби Гетьман помирає. Його тіло було забальзамовано, близько місяця воно перебувало в одному з храмів Чигирина, а потім поховано 23 серпня 1657 року в Іллінській церкві Суботова. Де саме знаходиться місце поховання зараз встановити важко

.       У 1945 році всередині церкви був встановлений пам’ятний камінь на місці ймовірної могили Б.Хмельницького. У тій же церкві був похований син Хмельницького – Тиміш, що помер від ран, отриманих під час походу в Молдову.

       У 1843 та 1845 роках Суботів відвідує Т.Г.Шевченко й залишає декілька акварелей з видами села.

        А тепер про Холодний Яр. Він знаходиться у надзвичайно красивому місці. Таке враження, що ти попадаеш у якусь зелену науку, не видно ні мешканців, ні транспорту (окрім туристів, звичайно). Тиша і спокій огортає кожного, хто подобає у ці непрохані ліси.

        Холодний Яр – урочище в лісі поблизу м. Чигирин. В XVIII ст. був однією з опорних баз гайдамацьких  загонів. Весною 1768 року виступом з Холодноярського гайдамацького загону під керівництвом  М. Залізняка розпочалася Коліївщина. Під час Великої Вітчизняної війни Холодний Яр був базою партизанських загонів.

        « Холодний Яр – комплексна пам’ятка природи республіканського значення (з 1968 р.). Розташований в Чигиринському районі Черкаської області. Перебуває у віданні Кам’янського лісгоспу. Площа – 853 га. Охороняється масив з цінними породами дерев, яружно-балковим рельєфом, численними природними джерелами. У Холодному Яру налічується 124 види дерев і чагарників,з них – 75 місцеві. Тут зростают дуб звичайний, сосна звичайна, ясен, береза, липа,сосна Веймутова, каштан, модрина європейська, та інші. Багатий тваринний світ: лось, олень, козуля, свиня дика, борсук, лисиця, лісові птахи.

         На території Холодного Яру – залишки давніх поселень людини; це місце визвольної боротьби українського народу 1768 року ( Коліївщина) та партизанського руху в роки Великої Вітчизняної війни. Входить до складу Чигиринського історико-культурного заповідника.

          Запрошуємо всіх відвідати ці прекрасні історичні місця Черкащини!    

27.12.2018
Новина
Список розподілу додаткових балів студентів факультету лінгвістики
  Список розподілу додаткових балів студентів факультету лінгвістики
10.12.2018
Новина
День відкритих дверей!
Шановні абітурієнти! Факультет лінгвістики запрошує Вас на День відкритих дверей, який проводитиметься 15.12.2018 за такою програмою:
31.10.2018
Новина
День відкритих дверей
Шановні абітурієнти! Факультет лінгвістики запрошує Вас на День відкритих дверей, який проводитиметься завтра, 1.11.2018, в форматі загальноуніверситетського заходу «Осінні канікули в КПІ». Представник нашого факультету чекатиме на Вас о 10.30 в музеї КПІ імені Ігоря Сікорського.
AdaptiveThemes