Skip to content

Альманах 2009

Світлана Вольштейн, викладач ФЛ кафедри ТПП німецької мови

В разгар снегопада вдруг показалось
Сквозь толщу вод и тоночь фарфоровой чашки
Что ты
Так же близко к
Что ты
Так же близко к развязке.
поправляя шторы на кухне,
замерев. вглядевшись до боли в
вглядевшись в до боли знакомую рухлядь
разбросанных ложек и слов
поправишь прядку, что выбилась из-под,
на
от
душистый висок
глубокое море складка за складкой,
в миндальных глазах
слишком острых для сложных историй
холодный поток
растворяются листики правды
кто писал это –
сам одинок.

* * *

когда у дворников захватывает дух
и открывается осенняя чакра
ты становишься воздухом,
каплями меда,
развешенными по окраинам
подольских больниц,
умлаутами тертых писем.
стайки молитвенных птиц
опадают на дно
слабого города
А водитель десятой маршрутки
забывает вино в автопарке
«странный какой-то
вроде- ты, а на ощупь – не ты», -
тянет шапку на уши
Что же будет, когда жеребенок,
нежности ради,
носом уткнется В бок пустоты?

 

Ірина Красновольська, ЛФ- 61

Посмішка неба

Небо всміхнулось лагідним сонцем,
Ранок із посмішки знову настав,
Промінь зайшов крізь віконце
І ніжно обличчя моє лоскотав.

Я прокидаюсь і бачу навколо,
Світ розмаїття, любові й краси,
Але заплющую знов свої очі,
Потім вигукую: «Годі! Не спи!»

День посміхається знову і знову,
Де б я не була усюди щастить,
Над головою блакить волошкова,
Як же прекрасне життя не любить?

Може погода буде мінлива,
Сонце і дощ, роса і туман,
Але нам варто всі миті любити,
І розуміти, де квітне краса.

Небо заплакало тихим дощем,
Годі душі моїй так сумувати,
Я проганяю з неї весь щем,
Буду завжди посміхатись.

Буду радіти, буду всміхатись,
Щоб не зустріла на своєму путі,
Буду невдачі в житті все долати,
Хай же всміхається сонце мені!

Моя Україно

Моя Україно, ти приходиш в мої сни,
І наче допомоги знов благаєш,
Шукаєш у серцях людей весни,
Бо від зими ти знову знемагаєш.

А холод той живе в серцях людей,
Які не здатні полюбити,
Я чую голос твій у голосі дітей,
Які бажають гідно жити.

Я чую пісню тиху солов'я,
Й не розумію чом вона стиха?
Чому зникає мова моя рідна?
Чому в нас патріотів знов нема?

Чому згасає в небі та зоря,
Якій приречено ще вік світити?
Чому Шевченка Тараса ім'я,
Ми можемо в минулому загубити?

Якщо загубимо ми свою мову,
Забудемо славетних земляків,
То ми не будемо тоді народом,
Бо гине він без корінців.

12.09.2017
Новина
Атестація осіб, які претендують на вступ на державну службу, щодо вільного володіння державною мовою
Атестація осіб, які претендують на вступ на державну службу, щодо вільного володіння державною мовою. Детальніше... 
8.09.2017
Новина
22 серпня 2017 року пішов з життя голова профкому співробітників КПІ ім. Ігоря Сікорського Віталій Іванович Молчанов.
22 серпня 2017 року пішов з життя голова профкому співробітників КПІ ім. Ігоря Сікорського Віталій Іванович Молчанов. Детальніше...
29.05.2017
Новина
Додаткові бали
Додаткові бали для нарахування стипендії http://fl.kpi.ua/node/1158
AdaptiveThemes